Про "ЩОДЕННИК" заговорили у ЗМІ ще до офіційної презентації проекту. Ми ж пропонуємо Вам перший, "найгарячіший" звіт про те, як відбулося наше представлення "ЩОДЕННИКА" широкому загалу, від учасниці Літературної студії "ПЕРЕХРЕСТЯ" Вікторії ОСТАШ:
НЕБУДЕННО про щоденне…
"Барометр (настроїв? уподобань? внутрішнього стану?). Вібрація колективної душі. Порухи. Помиттєві зміни. Рухообіг. Обертання енергії. Імпульси. Звивини. Хвилеплин… Асоціативний ряд можна продовжувати безкінечно. Але не це головне. Важливо, що все це – про «ЩОДЕННИК». Усе – про нас і наш час. У якому ми живемо. Дихаємо. Мовимо і мовчимо. Спілкуємося й усамітнюємося. Радіємо і нудьгуємо. Споживаємо і творимо. Несподіваний і незвичайний літературно-мистецький проект, задум якого виник в уяві молодого письменника Олександра Козинця досить давно, однієї листопадової ночі 2007 року, і був утілений за неоціненної допомоги друзів і співкоординаторів Сергія Русакова та Іри Бочар, звісно, за найактивнішої участі студентів трьох університетів України – НПУ імені Михайла Драгоманова, КНУ імені Тараса Шевченка, КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Проект складається з трьох частин, кожна з яких є, за словами натхненника видання О. Козинця, цілісною й осібною конструкцією. Перша частина була завершена і презентована у травні 2008 року в НПУ імені Михайла Драгоманова, друга – у грудні 2009 року в книгарні «Є», третя – щойно 6 жовтня 2010 року там само.
...
…Раптом згасло світло (чомусь лише над «сценою», а не в «глядацькій залі») – це почався перформанс, заявлений ще на початку презентації. Четверо людей. Чотири трилітрові слоїки. Камінці. Пісок. Вода… Десь я читала в інтернет-просторі цю притчу… а якщо б ні? Чи це щось би змінило? Щиросердно зізнаюся: як на мене, то була не найпотужніша частина вечора! Хоча… якщо заплющити очі… Музика. Перешіптування глядачів, які таки намагалися щось роздивитися і зрозуміти. Сміх. Вигуки осуду. Шурхіт. Стукіт. Дзюрчання… Ні, не вистачає закадрового голосу – тексту? Тексту!.."
НЕБУДЕННО про щоденне…
"Барометр (настроїв? уподобань? внутрішнього стану?). Вібрація колективної душі. Порухи. Помиттєві зміни. Рухообіг. Обертання енергії. Імпульси. Звивини. Хвилеплин… Асоціативний ряд можна продовжувати безкінечно. Але не це головне. Важливо, що все це – про «ЩОДЕННИК». Усе – про нас і наш час. У якому ми живемо. Дихаємо. Мовимо і мовчимо. Спілкуємося й усамітнюємося. Радіємо і нудьгуємо. Споживаємо і творимо. Несподіваний і незвичайний літературно-мистецький проект, задум якого виник в уяві молодого письменника Олександра Козинця досить давно, однієї листопадової ночі 2007 року, і був утілений за неоціненної допомоги друзів і співкоординаторів Сергія Русакова та Іри Бочар, звісно, за найактивнішої участі студентів трьох університетів України – НПУ імені Михайла Драгоманова, КНУ імені Тараса Шевченка, КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Проект складається з трьох частин, кожна з яких є, за словами натхненника видання О. Козинця, цілісною й осібною конструкцією. Перша частина була завершена і презентована у травні 2008 року в НПУ імені Михайла Драгоманова, друга – у грудні 2009 року в книгарні «Є», третя – щойно 6 жовтня 2010 року там само.
...
…Раптом згасло світло (чомусь лише над «сценою», а не в «глядацькій залі») – це почався перформанс, заявлений ще на початку презентації. Четверо людей. Чотири трилітрові слоїки. Камінці. Пісок. Вода… Десь я читала в інтернет-просторі цю притчу… а якщо б ні? Чи це щось би змінило? Щиросердно зізнаюся: як на мене, то була не найпотужніша частина вечора! Хоча… якщо заплющити очі… Музика. Перешіптування глядачів, які таки намагалися щось роздивитися і зрозуміти. Сміх. Вигуки осуду. Шурхіт. Стукіт. Дзюрчання… Ні, не вистачає закадрового голосу – тексту? Тексту!.."
З повним текстом статті Ви можете ознайомитися на сторінці Літературної студії "ПЕРЕХРЕСТЯ" - http://perehrestya.at.ua/news/viktorija_ostash_nebudenno_pro_shhodenne_garjachij_reportazh_iz_prezentaciji_proektu_quot_shhodennik_quot/2010-10-07-22
Немає коментарів:
Дописати коментар